Для спілкування вовки використовують виття, що має масу відтінків, пирхання і гавкіт, гарчання, клацання зубами, скавчання, тявкання.
Вовче виття завжди має певний сенс. Він може означати загрозу, тугу, відчай, смуток, сигналізувати про захопленої здобичі, попереджати про небезпеку.
Вовче виття може бути одиночним або груповим. Подаючи голос, самотній вовк інформує про місцезнаходження, попереджає про небезпеку або про те, що дана територія зайнята. Груповий виття вовчої зграї свідчить про те, що дана ділянка зайнятий і непрошених гостей тут не чекають.
