Це питання здавна посідав вчених. Однак відповісти на нього не просто, адже змагань, за якими стежать судді з секундомір, птахи не проводять. Тому судити про пташиної швидкості можна лише за непрямими даними: якщо вдасться засікти час, за який птах пролетить відрізок, довжина якого відома.
Та й все одно питання залишаються: розвинула чи птах в цей момент максимальну швидкість або летіла, що називається, не поспішаючи? Не дивно, що цифри, якими оперують вчені, знач але різняться. І тим не менш, вже існує певна шкала» пташиних швидкостей, з якою цікаво познайомитися.
Швидкість ворони, наприклад, від 35 до 45 кілометрів на годину. Чаплі - 55 - 65 кілометрів на годину. Таку ж швидкість мо жет розвинути і фазан. Горобці можуть розігнатися до 80 кілометрів, приблизно така ж швидкість і шпаків. Найменша з пташок - колібрі, виявляється, відрізняється винятковою моторністю - до 95 кілометрів. Але ще швидше європейські стрижі - вони здатні мчати зі швидкістю до 110 кілометрів.
Проте рекордсменом з рекордсменів вважається сокіл, швидкість якого в польоті - 120 кілометрів на годину, а в момент пікірування на видобуток удвічі більше. Можна здивуватися, але дуже швидкими в польоті стають дикі качки і гуси, не дуже повороткі на землі. Так що хлопчик Нільс Хольгерссон зі знаменитої казки шведської письменниці Сельми Лагерлеф літав на своєму гусе Мартіна зі швидкістю 115 кілометрів на годину.
