Зірок в Галактиці дуже багато, і запам'ятати їх всіх неможливо. Люди вибрали ті, які допомагали їм знаходити шлях, займатися землеробством. Потім розбили їх на групи і з'єднали уявними лініями.
Назви зірки і сузір'я одержали приблизно 7 тисяч років тому. Єгиптяни, греки, китайці, народи, що живуть по берегах Інду і Євфрату, давали їм імена своїх богів, героїв і звірів. Найяскравіші і значні зірки мають власні імена: Сіріус, Полярна зірка та ін. Один із перших каталогів зоряного неба, «Альмагест» грецького астронома Птолемея (137 р. н. е), перераховує 48 сузір'їв та 1022 зірки «давньогрецького неба». Цим каталогом користувалися аж до середини XIV століття. Ці сузір'я засновані в основному на міфології Стародавньої Греції і охоплюють область неба, доступну спостереженнями з півдня Європи.
Сім самих яскравих зірок сузір'я Великої Ведмедиці утворюють фігуру, схожу на ківш.
«Сучасне небо» налічує вже 88 сузір'їв. Нові сузір'я були введені в епоху великих географічних відкриттів, у XVII-XVIII століттях в ході вивчення південного неба і заповнення порожніх місць» на північному небі. Назви цих сузір'їв вже не мають міфологічних коренів.
Зараз сузір'я виглядають інакше, ніж сто тисяч років тому. Зовсім по-іншому буде виглядати в майбутньому. Вигляд сузір'їв змінюється з кількох причин: вони переміщаються по небу, деякі зірки зникають, інші народжуються.
