Стародавні єгиптяни писали на папірусі. Це болотна рослина, яке зростало в Єгипті майже всюди, вважалося царським. Стебло папірусу вживали в їжу, з нього виготовлялися також тканини, циновки і плоти. А на початку III тисячоліття до нашої ери з папірусу почали створювати матеріал для письма. Стебла розрізали на вузькі смужки, змочували, сушили на сонці і склеювали в широкі стрічки, які згортали в сувої.
Для письма стародавні люди використовували пергамент - вичинені шкури різних тварин. Свою назву пергамент отримав від назви держави Пергам, в якому і був винайдений. Пергамент був значно зручніше при згинанні він не ламався, як папірус. Однак пергамент був дорогим, і не кожен учень міг дозволити собі таку розкіш. Та й книги, написані на ньому, коштували чимало. За одну таку книгу можна було купити будинок і землю, на якій він стояв.
У Великому Новгороді та інших північних містах Росії писали на бересті - верхньому шарі кори дерева. Вчені-археологи знайшли чимало стародавніх послань, написаних на цьому матеріалі.
