У чудового поета Миколи Заболоцького є такі рядки:
Жук їв траву, жука клювала птах,
Орел пив мозок з пташиної голови...
Це дуже точний опис харчового ланцюжка. Вона являє собою ряд послідовних зв'язків, що виникають в екосистемі між хижаками і їх жертвами.
Зелені рослини є первинними виробниками органічної речовини. Вони служать їжею для тварин, грибів, мікроорганізмів - первинних споживачів, які, в свою чергу, поїдаються вторинними споживачами - хижаками. Таким чином, вибудовується ланцюжок: трава-травоїдні -- хижаки.
Ланцюжок може бути коротше або довше.
Наприклад, трава -- заєць -- вовк - коротка ланцюжок, а сосна -- попелиці -- сонечко -- павук-хрестовик -- зозуля -- яструб - довга ланцюжок.
Співвідношення тих чи інших видів одного харчового ланцюга можна наочно представити у вигляді піраміди біомас. Причому біомаса хижаків набагато менше, ніж біомаса трави, а біомаса травоїдних займає проміжне положення. Таким чином в природі зберігається рівновага, коли нам вистачає їжі.
А тепер уявімо собі, що люди винищили волков. В результаті незчисленно розплодяться травоїдні і швидко з'їдять всю траву, а потім самі почнуть вмирати від голоду. Подібні екологічні катастрофи відомі. В свій час в Австралії, де практично не було хижаків, виявилися випущеними привезені з Європи кролики. Гризуни стали дуже швидко розмножуватися і незабаром стали справжнім лихом для фермерів. З довговухими довелося боротися всіма можливими способами, аж до обгородження полів колючим дротом, по якій пропускали електричний струм.
Цей приклад ще раз доводить, як важливо зберігати рівновагу в харчових ланцюжках.
