Вчені-мовознавці досі не прийшли до єдиної думки з цього питання. Існує три версії виникнення слова "копійка".
Версія перша. На Русі мали широке ходіння монети монгольського хана Кепека (Кебека) - срібні динари. Хан Кепек провів грошову реформу, внаслідок якої було введено новий еталон грошових одиниць: монети масою більше 8 грамів називалися динарами, менше - дирхемами. Динари у побуті стали називати "Кепек динар" - динари хана Кепека. Згідно першої версії появи слова "копійка", російські князі стали називати дрібні монети власного карбування цим словом.
Заперечення. Слово "копійка" початок щепитися на Русі з часу грошової реформи Олени Глинської 1535-1538 років, коли про хані Кепеке (1320) вже давно забули і його гроші по Русі вже не ходили.
Версія друга належить укладачеві знаменитога тлумачного словника - Володимиру Івановичу Далю. У цьому словнику викладена версія походження слова "копійка" від слова "збирати".
Заперечення. У такому разі незрозуміло, чому «копійкою» називали саме цей тип монет, а не всі гроші в цілому.
Версія третя. На перших монетах був зображений воїн зі списом. Від слова «спис» і відбулося слово «копійка». Цю версію підтримують і літописи. Так "Софійському временнике" зроблена така запис, датований 1535 роком:
"А при великомъ князЪ ВасильЪ ИвановичЪ бысть прапор на денгахъ: князь великий на конЪ. а ім'я списа в руцЪ; а великии князь Иванъ Васильевич учини знамя на денгахъ: князь великий на конЪ, а ім'я спис въ руцЪ і оттолЪ прозваша денги копеиныя".
Заперечення. У Псковській першої літописі слово копійка згадується ще в 1499 році при перерахуванні цін на продукти.
Копійкою спочатку називали «новгородку» - новгородську грошенят із зображенням копейщика (воїна зі списом). В той же час існували і "сабельки" ("сабляницы")- московські гроші із зображенням вершника з шаблею. Але вага новгородської гроші був дорівнює 1/100 рубля, що було найбільш зручно. Тому новгородська карбування з копейшиком перебралася до Москви і саме її назву одержало поширення.
