Кирилиця є однією з перших слов'янських абеток (інша азбука називається глаголиця). У 863 році князь Ростислав запросив з Візантії двох братів, християнських проповідників Кирила і Мефодія, які повинні були вести богослужіння. Природно, для того щоб їх зрозуміли, вони повинні були читати проповіді на слов'янській мові. А щоб слов'яни могли читати Біблію, написану на грецькій мові, Кирило і Мефодій створили слов'янську азбуку, яка отримала назву «кирилиця». Пізніше з цієї азбуки народилися й інші, у тому числі російська й українська.
Глаголиця була створена Кирилом і Мефодієм. Ця азбука відрізняється від кирилиці формою букв. Глаголиця була поширена в X-XI століттях у Болгарії та Моравії. А в Хорватії вона проіснувала аж до кінця XVIII століття.
