Автобіографія:
Народився 15 грудня 1923 року в місті Галичі Костромської області. Дитинство, проведене в цьому тихому містечку, допомогло мені згодом написати багато вірші. І ще батьки: вечорами будинку часто звучала музика. Батько, механік, пристойно грав на скрипці (навчився сам), мати, бібліотекар, любила співати, акомпануючи собі і нам з братом на гітарі або на мандоліні. Потім батька перевели на роботу в обласний центр, звідти - в Наркомат землеробства в Москву, де ми жили з 1933 року. Тут я вчився в школі, редагував стінгазету, захоплювався драмкружком...
Почалася війна з німецьким фашизмом. У липні сорок першого батько загинув при захисті Москви від повітряного нальоту. Я відвіз матір з молодшим братом в Ульяновськ, в евакуацію. Звідти потім пішов в армію, воював на Воронезькому і Донському/Сталінградському фронтах. Віршів тоді не писав, якщо не вважати давно забутих, абияк зарифмованных рядків у "Бойових листках". Тільки вже після війни, коли навчався в хімічному Вузі і відвідував інститутське літоб'єднання, проявилося незвичне бажання, "неясний гул" письменництва. Це були як би листи до дорогих мені людей, зокрема, до маленької доньки і сина - перші мої вірші для дітей. На мій подив, вірші ці охоче друкували в дитячих журналах, "'Піонерській правді", починаючи з 1950 року. Потім почали виходити книжки " Детгизе ", "Маля", інших дитячих видавництвах, В 1956 році з'явилася добірка "дорослих" віршів у збірці "Літературна Москва", а також "День поезії", В тому ж році мене прийняли до спілки письменників. Крім віршів і казок для дітей, досить часто перевидавалися, став писати - більше для себе і друзів - лірику, адресовану взрослеющим і зовсім дорослим читачам. З задоволенням перекладав вірші близьких мені по духу поетів, з багатьма з них міцно і надовго подружився. За книгу вибраних перекладів для дітей "Поспішаю до одного" був удостоєний Почесного Міжнародного диплома імені Андерсена.
|
|
