|
Із запашних гілок сплетена завіса,
Не пускають вітру сосни до серця лісу...
Там у тиші прохолодною є дзюркотливий струмок,
Свіжий і прохолодний, чистий та блискучий...
І, лякливо ховаючись в травичці побережної,
В той струмок дивиться конвалія білосніжний,
І зберігає з гілок міцна завіса
Дрімаючу казку - казку в серці лісу...
1907 |
