Без потреби і без тривоги
Спав ведмідь у своїй барлозі.
Спав всю зиму до весни,
І, напевно, бачив сни.
Раптом прокинувся клишоногий,
Чує: капає! -
Оце біда!
В темряві понишпорив лапою
І схопився -
Кругом вода!
Заспішив ведмідь назовні:
Заливає - не до сну!
Виліз він і бачить:
Калюжі,
Тане сніг...
Прийшла весна. |