|
Іди, Зима сива!
Вже красуні Весни
Золота колісниця
Мчить з горньої вишини!
Старої сперечатися, немічної,
З нею - царицею квітів,
З цілою армією повітряної
Благовонних вітерців!
А що шуму, що гудіння,
Теплих злив і променів,
І чиликанья, і пенья!..
Йди собі скоріше!
У неї не цибуля, не стріли,
Посміхнулася лише - і ти,
Підібравши свій саван білий,
Поповзла в яр, у кущі!..
Так знайдуть і по ярах!
Он - вже бджіл рої шумлять,
І летить переможним прапором
Строкатих метеликів загін! |
