|
Цим сяючим зимовим днем
Було все наче в казці:
Дерева горіли холодним вогнем,
Палали білі фарби.
Але в парку, блідий, наче тінь,
Кошеня ходив нещасний.
Йому не здавався сяючий день
Таким вже і прекрасним.
Але Новий рік не просто день,
А час, коли чудеса
Приходять і, братику, ти вір-не вір,
Збуваються назавжди.
І може бути саме тому
Кошеня має дах,
І нині муркоче на вухо того,
Хто взяв його під покрив. |
