|
Кружляла заметіль дівчат
Під зітхання залу.
На сцені плакала Жизель
І... вмирала.
Я в третьому ярусі сиджу,
Під самим дахом.
Я на Жизель у бінокль дивлюся:
Лежить і... дихає.
А! Значить, мама неправа,
Сумує марно.
Я бачила: Жизель жива,
І все чудово!
|
