Що означає це слово, без сумніву, знають всі. Кожен день в школі ви чуєте: "Тема сьогоднішнього уроку...", "До наступного разу повторіть теми...", "Тема твору, яке ви будете писати..."
А в музиці термін "тема" набуває іншого значення. Там ви можете почути: "Тема ворожнечі...", "Головна тема першої частини...", "Основна тема фіналу...", "Тема Снігуроньки...".
Який же зміст вкладається у цей музичний термін?
Тема в музиці - це як би герой музичного твору, його дійова особа. З точки зору музичної "технології" це побудова, здатне з'явитися підставою для розробки. Тому композитори прагнуть створювати теми, яскраві за характером, виразні, що запам'ятовуються.
Є такі форми музичних творів, в яких використовується всього одна тема. Так буває, наприклад, у фузі (якщо це звичайна, а не подвійна або потрійна фуга - у тих, відповідно, дві і три теми), у варіаціях. Частіше їх кілька. Наприклад, у першій частині сонати або симфонії є головна і побічна партії, в кожній з якої діє самостійна тема, а іноді й не одна (про це можна прочитати в оповіданні про сонаті). У наступних частинах симфонії теж по кілька тем - по дві чи три, а у фіналі може бути набагато більше. Теми можуть бути протяжними, розгорнутими, можуть бути і короткими, лаконічними. Але у всякому випадку тема повинна бути відносно закінченим побудовою. Іноді поняття теми збігається з поняттям лейтмотиву. Саме в цьому сенсі йдеться зазвичай: "Тема любові...", "Тема боротьби за щастя", "Тема кільця нібелунга" (про лейтмотивах ви, напевно, вже читали на попередніх сторінках).