На географічних картах увічнені скунс (Чикаго), кабан або вепр (Іврі), кінь (Конотоп) та інша живність, від якої сталися найменування населених пунктів. А ось міста або хоча б села - ящірки начебто ніде в світі не знайдеш.
Скільки людей носять кінські прізвища! Знаємо ми інженера Лося, читали повісті Бєлкіна, знайомі з Собакевичем і княгинею Тараканової. А хто зустрічав прізвище Ящерицын? Не дивно: ящірка-створення миле, не чета тарганові.
Викрутитися змією, лаятись, прогавити, распетушиться, прищучити, мавпувати, коноводить... А де слова-образи, що пішли від ящірок?
Візьмемо книгу «Культ тварин в релігіях» 3. П. Соколової (до речі, прізвище автора зоологічна). Тут названо безліч обожнених птахів, биків і ведмедів, священних жуків і змій. А ящірка знову на задвірках; напевно, тільки маорі в Новій Зеландії думали, ніби їх душа після смерті знаходила притулок у тельці верткого створення.
Як же так? Хіба ящірки кого-небудь образили? Або живність ця рідкісна? Нітрохи не бувало: їх повно не тільки за морями-океанами, але і навколо - на території нашої країни мешкає 10 408 500 000 одних прудких ящірок. Та ще сила-силенна її родичок: живонароджених ящірок, які проживають аж біля самого Полярного кола, агам і геконів, що віддають перевагу спеку...
Не почула про людське нехтування давня наша сусідка, влітку то й справа попадающаяся на очі, прудка, або, як її ще звуть в науці, звичайна ящірка? Інакше чому вона захотіла стати яскравіше, помітніше? Чому на початку нинішнього століття у цих вертких мешканців землі в моді був сірий колір, а зараз - коричневий? Самці до того ж в зелений колір фарбують горло і черево. Правда, бувають і яскраво-зелені дами.
І все ж визнаємо: ящірки подкрасились не для нас - інакше б під час зимової сплячки, сховавшись у норах від людського погляду, вони б не темніли, не грали фарбами.
Однак залишимо емоції і візьмемося за розповідь.
