|
Дитячий сад починає роботу з восьми,
І до восьми ж наш двір наповнюється роєм.
Людський син, любитель метушні,
Вранці мовчазний і похмуро налаштований.
Ось і мені на роботу пора, я біжу,
Двір зустрічає мене щебетаньем картавим,
А потомство вже громоздит на снігу
Свої вежі, свої трудові квартали.
Іноді бюлетеню, сиджу біля вікна,
Все дивлюся-спостерігаю довго-довго,
Як, вільна і буйна, від темна до темна
Привчається зміна до порядку та обов'язку.
А йдуть хлопці в сьомому, в присмерку,
Поспіхом, не сказавши "до побачення" один одному,
І поспішають-дрібочуть по промерзлій землі,
Вчепившись за теплу мамину руку. |
