Поет Дмитро Сухарєв (Дмитро Антонович Цукрів) народився 1 листопада 1930 р. в Ташкенті, виріс і вчився в Москві. Після закінчення Московського державного університету (1953) та аспірантури МДУ (1956) працював (і донині працює) як нейробіолог.
Вірші і віршовані переклади публікує з середини 50-х рр. (з 1957 р. під псевдонімом). У 60-ті рр Дм. Сухарєв стає одним з постійних авторів журналу «Новий світ» і «Юність», тоді ж вийшли перші збірки поета, з 1964 р. він член Спілки письменників. Пізніше, поряд з «чистою» поезією, Дм. Сухарєв чимало займався поезією «прикладної», створивши ряд творів для музичного театру і кіно. В останній період провідне місце зайняли досліди в прозі, критиці, эссеистике.
Кілька пісень, створених в аспірантські роки, завоювали популярність в середовищі студентства. З часом авторська пісня опинилася в центрі інтересів поета. Складав вірші та пісні, як самостійно, так і в співавторстві з однокурсниками - Геном Шангиным-Березовським, Лялею Розанової та іншими. Класикою жанру є пісні на вірші Дмитра Сухарєва, які народилися у співпраці з співаючими композиторами Ст. Берковским і С. Нікітіним. Дмитро Сухарєв - керівник майстерень і семінарів, учасник бардівських концертів і фестивалів, автор статей, присвячених творчості бардів, автор фундаментальної «Антології авторської пісні» (2002, 2003; скорочена версія - 2004).
Вірші і віршовані переклади публікує з середини 50-х рр. (з 1957 р. під псевдонімом). У 60-ті рр Дм. Сухарєв стає одним з постійних авторів журналу «Новий світ» і «Юність», тоді ж вийшли перші збірки поета «Саджанці» (в колективному збірнику «Гуртожиток», 1961), «Данина» (1963).
У 1964 р. Сухарєв стає членом Спілки письменників. Пізніше, поряд з «чистою» поезією, Дмитро Сухарєв чимало займався поезією «прикладної», створивши ряд творів для музичного театру і кіно. В останній період провідне місце зайняли досліди в прозі, критиці, эссеистике.
Дмитро Сухарєв - лауреат премії імені Андрія Синявського «За шляхетність і творча поведінка в літературі» і російської державної премії імені Булата Окуджави.
Як вчений доктор біологічних наук Д. А. Цукрів відомий працями в галузі нейроэтологии - науки про елементарні (клітинних і хімічних) механізми поведінки. Дмитро Антонович лауреат премії імені Л. А. Орбелі, його ім'я значиться в списках редколегій міжнародних наукових журналів. Він обраний дійсним членом Російської Академії природничих наук, професійних спільнот США та Швеції, почесним членом Угорської фізіологічного товариства. |
|
