|
Біла порцелянова ваза...
В ній фіалки ніжні стоять,
Золото з ліловим їх вбрання
На листочках крапельки як стрази...
Це Анни пустотливі очі,
Заглянути в свою долю хочуть.
А дізнавшись, ту таємницю збережуть...
Сочинят про це люди казку....
Світлі ілюзії і мрії...
І фіалок самотній погляд,
Наче вони щось говорять...
І блищать на пелюсточках сльози.
|
