|
Мати-мачуха ще не відцвіла
На косогорі в кам'янистому грунті.
Ліхтарик золотий між круглих листя
В останній раз перед спекою запалила.
Мені згадалася казка: зі слабких рук
Відро в колодязь загремев впало.
І серцю безнадійно боляче стало
В передчутті неминучих страждань.
Всі знали мачуху, яка жила
В селі з дідом, дочку свою любила,
А дідову і била, і кляла,
І в січні пролісків просила.
Я скоса стежила за тобою,
До щоці притиснувши то ніжність, то прохолоду.
В колодязь стрибати за відром не треба,
Але що ж серця страшний перебій? |
