Володимир Сутеев
МИШЕНЯ І ОЛІВЕЦЬ

Побачив Олівець, схопив і потягнув до себе в нірку.

- Відпусти мене, будь ласка! - заблагав Олівець. - Ну навіщо я тобі потрібен? Я дерев'яний, і мене не можна їсти.

- Я тебе буду гризти! - сказало Мишеня. - У мене сверблять зуби, і я весь час повинен щось гризти. Ось так! - І Мишеня боляче вкусив Олівець.

- Ой, - сказав Олівець. - Тоді дай мені в останній раз що-небудь намалювати, а потім роби що хочеш.

- Так і бути, - погодився Мишеня, - малюй! Але потім я тебе все одно изгрызу на дрібні шматочки.

Зітхнув важко Олівець і намалював гурток.

- Це сир? - запитав Мишеня.

- Може бути, і сир, - сказав Олівець і намалював ще три маленьких кружечка.

- Ну, звичайно, сир, а це дірочки в ньому, - здогадався Мишеня.

- Може бути, і дірочки, - погодився Олівець і намалював ще один великий гурток.

- Це яблуко! - закричав Мишеня.

- Може бути, і яблуко, - сказав Олівець і намалював кілька ось таких довгих кружечків.

- Я знаю, це сардельки! - закричав, облизуючись, Мишеня, - Ну, кінчай швидше, у мене жахливо сверблять зуби.

- Зачекай хвилинку, - сказав Олівець.

І коли він почав малювати ось ці куточки...

...Мишеня закричав:

- Це схоже на... Не малюй більше!

А Олівець вже намалював великі вуса...

- Так це справжня кішка! - пискнув переляканий Мишеня. - Рятуйте! - і кинувся до себе в нірку.

З тієї пори Мишеня звідти носа не показував. А Олівець у Вови досі живе, тільки він став якийсь маленький.

І ти своїм олівцем спробуй намалювати таку кішку, на страх мышатам.