Ну а звідки взялося саме слово кішка? Тут потрібно звернутися до міркувань філолога А. Долгопольского. Він пише, ніби єгипетське котяче ім'я перекладається на російську вельми недвозначно - «мяу». Так що єгиптяни до європейського найменуванню домашнього звіра відносини начебто не мають. А от древні бербери, які проживали на півночі Африки, словом «кат» називали дикого кота. Воно закріпилося за домашньою кішкою і увійшло в лексикон римлян. Римляни і греки передали назва і самих котів іншим народам Європи.
Але ось яка заковика: «кіт» і «кішка» - слова, мало схожі. Чому саме «кішка», а не «котіха» або як-небудь ще? Думають, ніби зменшувально-пестливе слово «кішка» (давні слов'яни говорили «костик») народилося в розмовах дітей. І ще одна подробиця: походження слова «кошеня» не дуже-то міцними нитками пов'язана зі словом «окотиться». Бо окотиться може і левиця, і коза, і кролиця.
