|
- 1 -
У Скворцова
Гришки
Жили-були
Книжки -
Брудні,
Кошлаті,
Рвані,
Горбаті,
Без кінця
І без початку,
Плетіння -
Як мочала,
На аркушах -
Каракулі.
Книжки
Гірко
Плакали.
- 2 -
Бився Гришка з Мишком.
Замахнувся книжкою,
Дав разок по голові -
Замість книжки стало дві.
- 3 -
Гірко скаржився Гоголь:
Був він в молодості чепурун,
А тепер, на схилі років,
Він растрепан і роздягнений.
У бідолахи Робінзона
Шкіра здерта з картону,
У Крилова вирвано аркуш,
А в граматиці зім'ятому
На сторінці тридцять п'ятої
Намальований сажотрус.
В географії Петрова
Намальована корова
І написано: "Сия
Географія моя.
Хто візьме її без дозволу,
Той залишиться без носі!"
- 4 -
- Як нам бути? - запитали книжки. -
Як позбутися від Гришки?
І сказали брати Грімм-
- Ось що, книжки, втечемо!
Розпатланий задачник,
Буркун і невдаха,
Прошамкал їм у відповідь:
- Дівчата і хлопці
Скрізь калічать книжки.
Куди бігти від Гришки?
Ніде порятунку немає!
- Мовчи, старий мінус, -
Сказали брати Грімм, -
І більше не серед нас
Бурчанням своїм!
Біжимо в бібліотеку,
У вільний наш притулок, -
Там книжки людині
В образу не дають!
- Ні, - сказала "Хатина
Дядька Тома", -
Гришком я ображена,
Але залишуся вдома!
- Йдемо! - відповів їй Тимур. -
Ти надто терпляча!
- Вперед! - вигукнув Дон-Кіхот.
І книжки рушили в похід.
- 5 -
Безпритульні каліки
Входять в зал бібліотеки.
Світять лампи над столом,
Блищать полиці за склом.
В палітурках темної шкіри,
Розмістившись уздовж стіни,
Немов глядачі з ложі,
Книжки дивляться з вишини.
Раптом
Задачник-
Невдаха
Зблід
І став шепотіти:
- Шістьма вісім -
Сорок вісім,
П'ятьма дев'ять -
Сорок п'ять!
Географія в тривозі
До дверей кинулася, тремтячи.
В цей час на порозі
З'явилися сторожа.
Принесли вони волоті,
Стали зали прибирати,
Підмітати підлогу і полки,
Плетіння витирати.
Чисто вимели всюди.
І за вішалкою, в кутку,
Книжок порвану купу
Побачили на підлозі -
Без кінця і без початку,
Плетіння - як мочала,
На аркушах - каракулі...
Сторожа заплакали:
- Разнесчастные ви книжки,
Истрепали вас хлопці!
Віднесемо ми вас до лікаря,
До Митрофану Кузьмичу.
Він вас, бідних, пошкодує,
І подчистит, і подклеит,
І обріже, і зшиє,
І одягне в халепу!
- 6 -
ПІСНЯ БІБЛІОТЕЧНИХ КНИГ
До нас, безпритульні
Книжки-каліки,
У просторі зали
Бібліотеки!
Книжки-волоцюги,
Книжки-нечупари,
Тут з паперу
Пошиють вам сорочки.
З перкалю
Куртки пошиють,
Вилікують скоро
І паспорт дадуть,
До нас, безпритульні
Книжки-каліки,
У просторі зали
Бібліотеки!
- 7 -
Вийшли книжки з лікарні,
Полагодили сторінки,
Палітурки, корінці,
Наліпили ярлики.
А потім у просторому залі
Кожній полку вказали:
Став задачник в сотий ряд,
Де задачники стоять.
А Тимур - з командою разом -
Посів полку номер двісті.
Словом, кожен старий тому
Відшукав свій новий будинок.
- 8 -
А у Гришки невдача:
Гришке задана задача.
Став задачник він шукати.
Заглянув під ліжко,
Під столи, під табуретки,
Під дивани і кушетки.
Шукає в запічку, і в відрі,
І в собачій буді.
Гришке і гірко,
А задачника не видно.
Що тут робити? Як тут бути?
Де задачник роздобути?
Залишається - з мосту в річку
Іль бігти в бібліотеку!
- 9 -
Кажуть, у читальний зал
Хлопчик маленький вбіг
І запитав у суворої тітки:
- Ви тут видаєте книжки?
А у відповідь з усіх сторін
Закричали книжки: - Геть!
- 10 -
ВІД АВТОРА
Написав я цю книжку
Багато років тому,
А днями я зустрів Гришку
По дорозі в Ленінград.
Він давно вже не Гришка,
А відомий інженер.
У нього росте син,
Дуже розумний піонер.
Побував у них я вдома,
Бачив полиці над столом.
П'ятдесят чотири томи
Там стояли за склом.
В палітурках - в куртках нових,
Дружно вишикувавшись в ряд,
Блищать книги двох Скворцовых,
Точно вийшли на парад.
А живеться їм не зле, -
Їх власники бережуть.
Ніколи вони звідси
Нікуди не втечуть! |
