|
- Пташка моя мала,
Спека-то - погляньте!
Спустися та з кішкою бедною
У прохолоді посидь!
Від усієї душі раджу,
Тебе, як дочка, люблячи:
Спустися! Тут нова клітина
Готова для тебе.
- У мене в лісі приманок:
Сто галявин для гулянок,
Двісті гілок для стоянок,
Триста пісень спозаранок, -
Що мені в клітці з дранок!
Ти бач, як хитра,
Чекай хоч до ранку!
Так, у моєму лісі приманок:
Скільки сосон облечу я,
Скільки пісень закачу я,
Заночую, де хочу я, -
Що мені в клітці з дранок!
Ти бач, як хитра,
Чекай хоч до ранку!
- Птаха моя, пташечка,
Лети швидше в тінь!
Адже ти зовсім втомилася,
Порхаючи весь день.
Старий друг твій зерняток
Тобі прибереже,
Старий друг твій клітинку
Твою постережет!
- Двісті разів, коли вскочу я,
Двісті раз, коли злечу я,
Двісті зерен я проковтну,
Двісті гусениць схоплю я,
Двісті разів перечерчу я
Блакитного неба коло, -
І тоді мені не до вподоби
Буде отакий-то Один.
Ти бач, як хитра,
Чекай хоч до ранку!
1938
Переклад Е. Благининой |
