|
Себе в кронах дерев
Від очей моїх укривши,
Співак розспівався перший -
Безтурботний і щасливий;
Ніхто не підспівує,
Але він не сумує:
Чив-чив!
Мені невідомо, хто ти,
Але, все тобі простив,
Я чую: сповнений життя
Твій простенький мотив;
З весною в загальному хорі
Тобі я серцем вторю:
Чив-чив!
Ти не кружишь, як сокіл,
Під небо піднявшись;
У пісні солов'їній
Звук більш красивий, -
Зате старанний так ти,
Що ліс вважає такти:
Чив-чив!
Нехай ти зовсім непоказний
І не красномовний, -
Тобі весь світ слухає,
Затамувавши подих,
Весь світ, на всьому просторі
Тобі тихенько вторить:
Чив-чив!
1944
Переклад П. Шубіна |
