Євген Олександрович Євтушенко (прізвище при народженні Гангнус) - російський радянський поет. Відомий також як прозаїк, режисер, сценарист, публіцист і актор.
Євген народився 18 липня 1932 u/ в родині геолога і поета-аматора Олександра Рудольфовича Гангнуса (за походженням - прибалтійського німця) (1910-1976).
У 1944 році, після повернення з евакуації зі станції Зима в Москву, мати поета, Зінаїда Ермолаевна Євтушенко (1910-2002), геолог, актриса, Заслужений діяч культури РРФСР, поміняла прізвище сина на свою дівочу. При оформленні документів для зміни прізвища була свідомо допущена помилка в даті народження: записали 1933 р., щоб не отримувати пропуску, який годилося мати в 12 років.
Почав друкуватися в 1949, перший вірш опубліковано в газеті «Радянський спорт».
З 1952[8] по 1957 р. навчався в Літературному інституті ім. М. Гіркого. Виключений за «дисциплінарні стягнення», а також через підтримку романа Дудинцева «Не хлібом єдиним».
У 1952 році виходить перша книжка віршів «Розвідники прийдешнього», - згодом автор оцінив її як юнацьку та незрілу.
У 1952 році став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР[10], минаючи щабель кандидата в члени СП.
У наступні роки друкує кілька збірників, які набувають велику популярність («Третій сніг» (1955), «Шосе ентузіастів» (1956), «Обіцянка» (1957), «Вірші різних років» (1959), «Яблуко» (1960), «Ніжність» (1962), «Помах руки» (1962)).
Одним із символів відлиги стали вечора у Великій Аудиторії Політехнічного музею, в яких разом з Робертом Рождественським, Беллою Ахмадуліною, Булатом Окуджавой та іншими поетами хвилі 1960-х років також брав участь Євтушенко.
Твори його відрізняє широка гама настроїв і жанрова різноманітність. Перші рядки з пафосного вступу до поеми «Братська ГЕС» (1965): «Поет в Росії більше, ніж поет», - маніфест творчості самого Євтушенко і крилата фраза, яка стійко увійшло в ужиток. Поетові не чужа тонка й інтимна лірика: вірш «Бувало спить біля ніг собака» (1955). У поемі «Північна Надбавка» (1977) складає справжню оду пива. Поет зачіпає самі різні, в тому числі, відверто політичні теми.[джерело не вказано 846 днів] Кілька поем і циклів віршів присвячено зарубіжної та антивоєнної тематики : «Під шкірою Статуї Свободи», «Корида», «Італійський цикл», «Голуб в Сантьяго», «Мама і нейтронна бомба».
Популярність отримали сценічні виступи Євтушенко: він з успіхом читає власні твори. Випустив кілька дисків аудіокниг у власному виконанні: «Ягідні місця», «Голуб в Сантьяго» та інші.
З 1986 по 1991 рік був секретарем правління Спілки письменників СРСР. З грудня 1991 року - секретар правління Співдружності письменницьких спілок. З 1989 року - співголова письменницької асоціації «Квітень». З 1988 року - член товариства «Меморіал».
14 травня 1989 року з величезним відривом, набравши в 19 разів більше голосів, ніж найближчий кандидат, був обраний народним депутатом СРСР від Дзержинського територіального виборчого округу міста Харкова і був ним до кінця існування СРСР.
У 1991 році, уклавши контракт з американським університетом у р. Талса, штат Оклахома, виїхав з родиною викладати в США, де і проживає в даний час.
У 2007 році в спорткомплексі «Олімпійський» відбулася прем'єра рок-опери «Ідуть білі сніги», створеної на вірші Євгена Євтушенка композитором Глібом Травнем.
Євтушенко відомий також як режисер, актор, драматург, сценарист. Відомі його фотографії, він експонував свою фотовиставку «Невидимі нитки». |
|
