Лиодор Іванович Пальмин (1841-1891) - російський поет і перекладач.
Народився у старовинній збіднілої дворянської сім'ї. Навчався на Юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. У 1861 році був заарештований за участь у студентських заворушеннях, ув'язнений у Петропавловську фортецю, за звільнення виключений з університету. Займався поденною літературною роботою.
У середині 1860-х років зблизився з В. С. Курочкіним і його оточенням. У 1869 році оселився в Москві. Брав участь у різних, переважно гумористичних журналах.
У пресі дебютував перекладом з французької мови, опублікованому в 1859 році в журналі для дівчат «Промені», що видавався А. О. Ишимовой. У 1860-1862 роки публікував вірші в журналах «Вік» П. В. Вейнберга та «Бібліотеці для читання» А. Ф. Писемського. У середині 1860-х років співпрацював у демократичних виданнях «Будильник», «Справа», «Жіночий вісник» та інших. У 1863-1868 роках був одним з найактивніших співробітників журналу «Іскра».
Популярною революційною піснею став вірш Пальмина «Requiem» («Не плачте над трупами полеглих борців...», 1865).
Пізніше вірші та переклади публікував у виданнях різних суспільно-політичної спрямованості («Російська думка», «Стрекоза», «Спостерігач», «Розвага», «Осколки», «Всесвітня ілюстрація» та інші), воспринимаясь разом з тим як зберігач завітів революційно-демократичної поезії 1860-х років.
Перекладав вірші польських поетів Адама Міцкевича, Владислава Сырокомли, також Генріха Гейне, «Ворон» Едгара По. Спільно з В. М. Лавровим перевів «Американські нариси» Генріка Сенкевича (1883). Пальмину належать також переробки на російський лад «гумористичних романів» німецького поета і карикатуриста Вільгельма Буша: «Подружні таємниці» (1881), «Радий би в рай, та гріхи не пускають. Пригоди ідеаліста» (1886), «Прокази шалуна» (1890).
Автор перекладів лібрето опер «Тангейзер» Ріхарда Вагнера (1876), «Дон Карлос» (1876) та «Трубадур» (1878) Джузеппе Верді.
Випустив кілька збірок віршів: «Сни наяву» (Москва, 1878); «Збори віршів» (Москва, 1881); «Квіти і змії. Сатира, гумор і фантазії» (Москва, 1883). |
|