|
Два маленьких кошеняти посварилися в кутку.
Сердита хазяйка взяла свою мітлу
І вимела з кухні забіяк кошенят,
Не впоравшись при цьому, хто правий, хто винен.
А діло було вночі, взимку, в січні.
Два маленьких кошеняти зимно у дворі.
Лягли вони, згорнувшись калачиком, на камінь y ганку,
носи уткнули в лапки і стали чекати кінця.
Але зглянулася господиня відчинила двері.
- Ну що, - вона запитала, - не сваритеся тепер?
Пройшли вони тихенько в свій куток на нічліг,
Зі шкурок обтрусили холодний, мокрий сніг
І обидва перед грубкою заснув солодким сном.
А завірюха до світанку за вікном шуміла. |
