|
Їду. Тихо. Чути дзвони.
Під копитом на снігу,
Тільки сірі ворони
Розшумілися : на лузі.
Зачарований невидимкою,
Дрімає ліс під казку сну,
Немов білою косинкою
Подвязалася сосна.
Понагнулась, як старенька,
Оперлася на ковіньку,
А над самою верхівкою
Довбає дятел на суку.
Скаче кінь, простору багато,
Валить сніг і стелить шаль.
Нескінченна дорога
Тікає стрічкою вдалину. |
