|
Йду, а мені назустріч - білий лось.
Звідки це диво забралось,
Коли лосів тут не було зовсім?
Але що ж робити мені?
Я бачу лося!
Мені щось шепоче:
«Це ж не лось,
Візьми палицю і в ту корягу кинь».
Але не хочу я в лося кинути палицю,
Мені лося снігового не менше шкода.
Я краще поспілкуюся з білим зайцем.
Белькоче він:
- Куниці не лякайся,
Вона тут нікого не хоче їсти.
Ось це хижачка! Хвала такий і честь!
А є на світі білі куниці?
Мені добра куниця просто спиться...
Білий заєць,
Білий ліс.
Топні,
Плесни,
Хто зник?
Ну, яким я займуся справою
В сніговому примарному лісі,
І звірам ось цим білим
Що я завтра принесу?
Суну живенько під мишки
Дві бурульки,
три льодинки...
Ой, не донесу!
Повз дачі, повз вишки
Побіжу без перепочинку -
Чекають на мене в лісі! |
