|
Закована льодом річка
В міцні кайдани,
І прийшов здалеку
До нас суворий мороз.
Почорніли до весни
Гілки дубів, кленів,
Лише у ялини та сосни
Колір взимку зелений.
Сплять єноти і ведмеді,
Сплять їжаки, а їхні сусіди -
Вовк, зайчик і лисиця -
Шукають їжу по лісах.
Хоч у зайця немає морквини,
Надере кори він спритно.
А лисиця і сірий вовк -
Ті в полюванні знають толк.
Бідного зайчика ганяють,
Зайка про небезпеку знає,
Щоб взимку залишитися цілим,
Став, як сніг, зайчик білим.
Білка восени без поспіху
Припасла в дуплі берези
Шишки, жолуді, горішки.
Не страшні тепер морози!
Кожен пень - затишний будинок.
Ми всередині такого будинку
В теплих кімнатах знайдемо
Павучків і комах.
Зграї перелітних птахів
На південь, до сонця полетіли,
А для дятлів і синиць
Будинку не страшні заметілі.
Дятел зимової часом
Шукає мошок під корою,
А синички до людей туляться,
Адже для них у нас знайдуться
Крихти хліба і зерно.
Ми повісимо за вікно
Пару будиночків-годівниць,
Щоб вони могли поїсти.
Вся природа завмерла,
Зачаїлася в зимовій казці,
Чекає весняного тепла
І променів веселій ласки. |
