|
Немов зірки, сніг іскриться,
Цю дивну красу
Не злякає ні звір, ні птах
У чистому, незайманому лісі.
Принесла Зима чимало
Мереживного полотна,
І перину вибивала
Дуже ретельно вона.
Шуби одягли білі
Зайці... Горе - не біда!
Лише запаси не встигли
Зробити... Втім, як завжди.
За лісовим пагорбом сани...
Дід Мороз? Та ні, лісник.
На конячці за дровами,
Всі один... Так вже звик.
В тиші лісовій не дрімає
Дятел. Дріб вибиває.
Ліс мовчить і сонно прислухається.
Не шумить водою Обь.
На галявинах - ні стежки,
В шапках пні несуть дозор.
Лише підсохлі билиночки
Крізь замети створюють візерунок.
Кришталевий лід на калюжах холоне,
Тільки-но розвиднілось...
Білка гриб сушений вийме, -
Ранок зимовий прийшло. |
