Хитнувся повільно перон,
Зітхнула електричка,
І раптом влетіла в наш вагон
Моторна синичка.
Завірюха надворі мела,
І, видно, птахе цієї
Хотілося світла і тепла,
Взимку хотілося літа.
Вона взялася у вікно стукати,
Як ніби справді
Вирішила порахувати птаха
Сніжинки у заметілі.
Вона вважала гаряче -
То вгору, то вниз головка -
Тук-тук - і прямо на плече
До мене спустилася спритно.
Напевно, здалося їй,
Що в рукавичці волохатої
Весняний сховав я струмок
І хлібець приховав! |