|
Ось північ, наганяючи хмари,
Дихнув, завив - і от сама
Йде чарівниця-зима,
Прийшла, розсипалася; жмутами
Повисла на суках дубів,
Лягла хвилястими килимами
Серед полів навколо пагорбів.
Брега з недвижною рікою
Зрівняла пухкою пеленою;
Блиснув мороз, і ми ради
Проказам матінки-зими. |
