Тихо в повітрі кружляють
Метелики-сніжинки,
І на голий ліс лягають
Липкі пушинки.
Вечір рухається несміливо,
Сніг все рідше, тихіше.
Немов хтось білою фарбою
Розмалював даху.
До них на ранок від морозу
Сніг пристынет клейкий.
І одягнуться берези
У заячі шубейки. |