Я гуляв вранці,
Розганяючи сон, сон.
Зухвалий вітер з рук
Трохи не вирвав парасольку, парасолька.
- Тихіше, Вітер, а то
Натворишь ти бід, негараздів!
Вітер дмухнув у пальто:
"Не утихну, немає, немає..."
Взяв парасолю, ніби прут,
І за Вітром хлоп, хлоп!
Ну, а Дощ - тут як тут:
Мені з розмаху в лоб в лоб. |