Клавдія Шульженко
Автор музики "Синього хусточки" - польський музикант Єжи Петербурзький, народився в Польщі, що входила тоді в Російську Імперію. За однією версією, після розділу Польщі в 1939 році Єжи Петерсбурский опинився в отошедшем до Радянського Союзу Білостоці і в кінці 1939 року очолив Білоруський республіканський джаз-оркестр. За іншою версією, рятуючись від нацистської окупації в 1939 році Радянський Союз приїхали учасники популярного польського естрадного колективу «Блакитний джаз», який створили і яким керували двоюрідні брати музиканти Генріх Гольд і Єжи Петерсбурский. У 1940 році оркестр гастролював у Москві, де його виступ побачив поет і драматург Яків Галицький. Почувши скромну вальсовую мелодію, він тут же накидав кілька рядків у своєму блокноті: "Синенький скромный платочек падав з опущених плечей"... Невибаглива лірична пісенька дуже швидко стала справжнім шлягером. Пісеньку стали включати до свого репертуару відомі виконавці: Вадим Козин, Михайло Гаркаві, Лідія Русланова, Катерина Юровська, Ізабелла Юр'єва.
На мотив "Синього хусточки" з'явилося багато текстових версій. Але з початку війни найбільш популярною стала версія поета Бориса Ковынева: "Двадцять другого червня, / Ровно в четыре часа / Київ бомбили, / Нам оголосили, Що почалася війна..." На фронті з цією піснею виступала Лідія Русланова, а в серпні 1942 р. вона записала пісню на пластинку з іншими військовими піснями. Однак в 1948 р. Лідія Русланова була заарештована дружина військового, який брав участь у так званому "змову військових", і всі її запису підлягали знищенню. Лише через 40 років, у 1982 р., ця платівка побачила світ.
На фронті з цією піснею виступала і Клавдія Шульженко. Одного разу після концерту до неї підійшов молодий лейтенант, співробітник газети «У вирішальний бій» Волховського фронту Михайло Максимов і запропонував свій варіант тексту для пісні. Він взяв за основу знайомий всім варіант Галицького, але змінив частину рядків на сучасний військовий лад. Його вірші закінчувалися словами: «Строчить кулеметник за синій платочок, що був на плечах дорогих». В такому варіанті і стала виконувати цю пісню на фронтових концертах Клавдія Шульженко.
Серед жаху і хаосу війни прості і дохідливі слова пісеньки-вальсу, стали символом живого слова, та й просто - життя, для людей, які опинилися віч-на-віч зі смертю. Пісня «Синий платочек» стала символом Великої Вітчизняної війни. Навіть через багато років після війни Клавдія Шульженко не знімала її з репертуару. В 1976 році під час свого ювілейного концерту, відкриваючи його, 70-річна співачка вийшла на сцену Колонного залу Будинку Спілок, тримаючи в руці синій шовковий платок. Зал встав і стоячи аплодував. Ці оплески призначалися не тільки самій співачці, але й пісні, що пройшла важку війну разом з солдатами.
