|
З рубав ялинкою ясний ясен
Познайомився краще,
І тоді сказав, сміючись, він:
- До чого ж ти колюча!
Не свари мене марно, -
Відповідала ялинка,-
У тебе ось лист атласний,
У мене - голка.
Знаєш,
влітку і взимку
Жити з колючим бахромою
Нелегко мені і самій...
Що ж робити, братику мій!
Я вітрам не потакаю,
Голки не таю.
Може, я потрібна така?
Ось я і стою. |
