|
Посаджу я в крісло Ведмедика,
Почитаю Мишка книжку,
Як на досці Бичок
Весело стрибав стриб-скок!
І про Таню і про м'ячик,
І як хлопчик з'їв калачик,
І про те, як Зайчик днем
Плакав довго під дощем.
Я читаю книжку Мишка,
Як коханому синочкові:
Слухай, Мишко, мій розповідь
І не буде бід у нас!
Мишко слухав, сидячи в кріслі
Я подумала: а якщо,
Мишка стане мій живий
І поговорить зі мною!
Буде Ведмедик самий кращий,
Я тоді на радість мамі,
Навчу його читати,
А сама піду гуляти! |
