Ми бігаємо навколо двору,
І з нами разом Натка.
Їй дуже подобається гра -
Вона тепер конячка.
Конячка може дзвінко іржати,
Вперто гривою махає,
За віжки важко утримати
Вже конячку нашу.
А в небі блискавки блищать,
Повзе сира хмара.
- Тпру-у, повертай назад! -
Велить конячці кучер.
З хмари дощик припустив,
Сердитий грім гуркоче.
Конячка з останніх сил
Копитцями топочет.
Ми їй кричимо:
- Додому, бігом!
Але відповідає Натка:
- Не можна конячкам бігати в будинок,
А я ще конячка! |