|
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Як птахи, заливаються
Трамвайні дзвінки.
Гучна, весела,
Весняна Москва.
Ще не запилена
Зелене листя.
Галасують граки на дереві.
Гуркотять вантажівки.
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Тут перехожим не пройти:
Тут мотузка на шляху.
Хором дівчинки вважають
Десять разів по десять.
Це з нашого двору
Чемпіони, майстри.
Носять скакалки в кишені,
Скачуть з самого ранку.
У дворі та на бульварі,
В провулку і в саду,
І на кожному тротуарі
У перехожих на увазі,
І з розбігу,
І на місці,
І двома ногами
Разом.
Вийшла Лідочка вперед,
Ліда прыгалку бере.
Скачуть навколо дівчинки
Весело й спритно.
А у Лидочки з рук
Мотузка вирвалася.
- Ліда, Ліда, ти мала!
Дарма ти прыгалку взяла! -
Ліда стрибати не вміє,
Не доскачет до кута!
Рано вранці в коридорі
Раптом почувся тупіт ніг.
Встав сусід Іван Петрович,
Нічого зрозуміти не міг.
Він страшенно обурився,
І сказав сердито:
- Чому всю ніч у передній
Хтось тупотить, як слон?
Бабуся Встала з ліжка -
Все одно вставати пора!
Це Ліда в коридорі
Стрибати навчається з ранку.
Ліда скаче по квартирі
І сама вважає вголос,
Але поки їй вдається
Дорахувати всього до двох.
Ліда просить бабусю:
- Трошки поверті!
Я вже допрыгала
Майже до десяти.
- Ну,- сказала бабуся,-
Не вистачить поки що?
Внизу, напевно, сиплеться
Вапно зі стелі.
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
Галасують граки на дереві,
Гуркотять вантажівки.
Гучна, весела,
Весняна Москва.
Ще не запилена
Зелене листя.
Вийшла Лідочка вперед,
Ліда прыгалку бере.
- Ліда, Ліда! Ось так Ліда! -
Лунають голоси.-
Подивіться, ця Ліда
Скаче цілих півгодини!
- Я і прямо,
Я і боком,
З поворотом,
І з прискоком,
І з розбігу,
І на місці,
І двома ногами
Разом...
Доскакала до кута.
- Я б не так іще могла!
Весна, весна на вулиці,
Весняні дні!
З книжками, зошитами
Йдуть учні.
Повні веселощів шумного
Бульвари і сади.
І скільки хочеш радуйся,
Скачи на всі лади. |
