|
Нам приніс дядя Коля іграшку -
Заводну жабу.
Чимось ця жаба схожа
На просту подушку.
Зиркнув на нас дядя Коля,
Мовив: - Нудно живете!
- Ось! - сказав він, - поскачете, як в полі!
Сунув ключик в животик.
Затряслася, затремтіла жаба.
Він пустив її на підлогу.
З гучним гуркотом, як брязкальце,
Пострибала на лапах.
Дядя Коля витягував шию,
І заглядав збоку.
На колінах він повзав за нею,
Дивувався подскоку.
Він здавався, згинаючись гармошкою,
Нам то нижче, то вище.
Ми ще постояли трохи,
І тихенько вийшли. |
