У Мухи розсерджений, сумний вигляд,
Зіпсований настрій:
Хто-то в комору без попиту проник,
З баночки з'їв варення.
У серванті лежать папірці від цукерок -
Кому він без солодощів потрібен?
Образили Муху, вкрали обід!
А може бути навіть і вечерю.
Ага, Таргани сидять по кутках...
І впало на них подозренье.
І крикнула Муха: - От я вам задам!
- Навіщо ви доїли варення?
Бурчать Таргани, смикаючи вуса,
Не подобається їм обвиненье:
- Ми самі хотіли спитати тебе:
Не ти умяла варення?
Тут Миша не прошмигнула в комору потайки,
На двері покосясь з подозреньем.
І Муха на Мишку сіла верхи:
- Навіщо ти злизала варення?
- Та що ви, пані? - пискнула та, -
Я їм дуже небагато.
І прошмигнула в нірку, побачивши кота,
Крадеться від порога.
Ну ось, нарешті, і вирішилося питання:
У Мухи вичерпалося терпіння.
І Муха Кота вхопила за хвіст:
- Так ось хто зжер все варення!
Ліниво позіхнувши, відмахнувшись хвостом,
Відповів їй Кіт з возмущеньем:
- Та будь я хоч самим голодним Котом,
Не торкнувся б це варення!
Як куля, хлопчисько в комору влетів,
Весь ніс забруднені варенням.
- Так от, виходить, хто тут творить беззаконня!
Небачений злочин! |