Йде тихо Літо,
одягнене в листя.
І залишаються десь
у сні і наяву:
срібна мушка
в мережах у павука,
не випита гуртка
парного молока.
І струмочок скляний,
І тепла земля,
і над лісовою галявиною
дзижчання джмеля.
Приходить тихо Осінь,
одягнена в туман.
Вона приносить з собою
дощі з різних країн.
І листя жовтих оберемок,
і грибний аромат,
і вогкість в темних норах.
А десь за стіною
будильник до світанку
стрекоче на столі:
" До бу-ду-но-го ле-та,
до бу-ду-но-го ле..." |