|
Миготять крила ластівки
На сонці сріблом;
Луки квітами прибрані,
Ліси шумлять довкруги.
Як сонцю ради ластівки,
Як високо злетіли!
Дзвенить їх криком радісним
Вся блакитна вись.
Поля навкруги розкинулися, -
Кінця їм не видно.
Жито піднялася, хвилюється, -
Простір і благодать!
1907 |
