|
Літо, літо, казкове літо!
Від чудес паморочиться голова...
Ось в кольчугах веселкового кольору
З річки виходять острова!
У лусці, в мерехтінні черепашок,
З непокритою гривою тальников,
З дворів прибережних сіл
Мовчки в полон відводять рибалок...
На піски, затягнуті тіною,
До мілководь, гострим, як мечі,
То косяк опуститься гусячий,
Те, горланячи, зваляться граки.
Літо, літо...
З піснею неспіваної
Чекає дощу гаряча трава.
Разом з сонцем, в мареві світанку,
З річки
Виходять
Острови! |
