Все для дітей

Володимир Солоухін

БЕЗМОВНА НЕБА БЛАКИТЬ...

Безмовна неба блакить,
Дерева в мареві поснули.
Згоріла зовнішня трава
У високому полум'я липня.

Ще зовсім недавно тут
Туман клубочився на світанку,
Але висох весь глибокий ставок,
По дну ставка гуляє вітер.

В степу неподалік є джерело,
Тече в траві він цівкою ясної,
Весь спеку степовою до нього припав
І п'є, і п'є, але все марно:

Ключа студена вода
Біжить, як і навесні бігла.
Невже він сильніше ставка:
Ставок був великий, а цей жалюгідний?

Але почекай судити. Хто знає?
Він тільки з вигляду малий і тихий.
Ті води, що його живлять,
Ти бачив їх? Ти міряв їх?

1953

Вірші про літо. Сортування:
за назвами по авторам



  © 2014 Все для дітей