|
Полуднем жарким йду я
На відпочинок пусте в темний ліс
І там лягаю, і все дивлюсь я
Між вершин на даль небес.
І нескінченно тонуть погляди
В їх отдаленье блакитному;
А ліс шумить собі кругом,
І в ньому ведуться розмови:
Щебече пташка, жук дзижчить,
І засохлий лист шелестить,
На хмиз падаючи випадково,-
І звуки все так повні таємницею...
У той час дивним почуттям мені
Всю душу солодко обіймає;
Гублячись у синій високості,
Вона лісовому гулу дослухається
І в забутті якомусь дрімає.
1841 |
