Анагліфічних зображення - це зображення зі зміщеними шарами кольорів - синього і червоного. Неозброєним оком дивитися на них настільки ж цікаво, наскільки цікаво дивитися старий ламповий телевізор, де картинка розшаровується на кольори і кожен об'єкт має щось на зразок аури.
Щоб побачити зображення рельєфним, об'ємним, використовуються спеціальні очки, одне скло яких червоне, а інше синє:
Ці скла фільтрують зображення так, що через червоний фільтр не проходить зображення в червоному каналі, а через синій - відповідно, зображення в синьому каналі.
Так створюється стереоскопічний ефект: кожне око бачить ту частину перспективи, яку дозволяє йому фільтр. Відділ мозку, що відповідає за зорове сприйняття, з'єднує отриману інформацію, пояснює для себе відмінності різницею відстаней, і людина бачить об'ємне зображення.
Недостаткок анагліф - неповна передача кольорів: об'ємне зображення сприймається однотонним. Звикання очей до незвичайних умов сприйняття відбувається досить швидко, але після недовгого (близько 15 хвилин) перебування в анаглифических окулярах на тривалий час (близько 30 хвилин) знижується колірна чутливість і виникає відчуття дискомфорту від сприйняття звичайного (не червоно-блакитного) світу.
