|
Було вранці сиро-сиро.
На роботу йдучи,
Мама мені сказала:
- Іра!
Далі дому нікуди!
Ти своїй сестричці
Молодшій
Краще казки почитай.
Почитала,
Ну, а далі?
Далі ми...
Пішли гуляти.
По доріжці довго-довго,
Взявшись за руки, ми йшли.
Всидіти весною будинку
Ми з сестричкою
Не змогли.
Світить сонце
Яскраво-яскраво,
Від квітів рябіє луг.
В небі веселка,
Як арка
З семи променистих дуг.
Покарали ми квітам
І лужку і небес:
Мама стане нас шукати,-
Домовленість один -
Мовчати... |
