|
Тихо йшов стежкою тінистій
Я, задумливий і боязкий;
Кругом мене, сивий і топкий,
Танув, танув сніг.
У тонкій мережі палых игол
Танув, танув сніг.
Вітер гілки ялинок рухав,
Вітер лісом бігав, стрибав,
У спину хвоєю сек.
Там вгорі, де в гнучкої їли
Переливчасті щілини
Пробивав він, дивилися вниз
Сонні промені.
А навколо, від вітру хиткий,
Танув сніг сивий і липкий,
І уривчасто й хрипко
Каркали граки.
1906 |
